закон

закон
-у, ч.
1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспільні відносини людей; втілення найвищої влади в суспільстві. || у знач. присудка, перен. Те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління, обов'язкове для неухильного виконання.
••

Зако́н Бо́жий — у школі – спеціальна дисципліна, що вивчає основи православного віровчення.

Зако́н ва́ртості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєво сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. **

Зако́н по́питу і пропози́ції — особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник.

І́менем зако́ну — владою, наданою чинним законодавством.

По́за зако́ном бу́ти (перебува́ти і т. ін.) — бути позбавленим громадянських прав, заступництва з боку державних органів.

Сухи́й зако́н — заборона вживати алкогольні напої.

2) кого, чого, чий і без додатка. Загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки. || Звичай, обряд.
••

Зако́ни Ману́ — пам'ятка давньоіндійського права; збірник наказів та правил, які регламентують поведінку індійця у приватному та громадському житті.

3) чого, перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, що випливають із самої суті справи.
••

Зако́н пі́длості жарт., розм. — переважна реалізація гіршого з двох можливих варіантів.

4) чого і без додатка. Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності; закономірність (у 2 знач.). || Основне положення якої-небудь науки, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі або суспільстві. || Що-небудь неминуче, незаперечне, що є виявом певної закономірності.
••

Зако́н вели́ких чи́сел — закон, згідно з яким загальна закономірність не може бути виявлена на основі частинних проявів, випадків, а лише на основі великої кількості спостережень, що виключають випадкові чинники.

Зако́н збере́ження ене́ргії — один з основних законів природознавства, згідно з яким енергія не виникає з нічого і не зникає безслідно, а тільки перетворюється з одного виду на інший в еквівалентних кількостях.

5) Сукупність догм (основних положень) якої-небудь релігії, віровчення.
••

Зако́н бра́ти ; У зако́н уступа́ти , заст. — а) брати шлюб, вінчатися з ким-небудь; б) приймати постриг, стригтися в ченці (черниці).


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?
Синонимы:

Антонимы:

Полезное


Смотреть что такое "закон" в других словарях:

  • ЗАКОН —         необходимое, существенное, устойчивое, повторяющееся отношение между явлениями. 3. выражает связь между предметами, составными элементами данного предмета, между свойствами вещей, а также между свойствами внутри вещи. Существуют 3.… …   Философская энциклопедия

  • ЗАКОН — муж. (чем дело закончено) предел, постановленный свободе воли или действий; неминучее начало, основание; правило, постановление высшей власти. Закон Божий, откровение, составляющее сущность веры; закон христианский, христианская вера. Закон… …   Толковый словарь Даля

  • Закон — У этого термина существуют и другие значения, см. Закон (значения). В политике и юриспруденции набор правил или норм поведения, который определяет, предписывает или разрешает определённые отношения между людьми, организациями и государством,… …   Википедия

  • ЗАКОН — ЗАКОН, закона, муж. 1. Постоянное и необходимое отношение, связь между явлениями, существующая в объективном мире независимо от человеческого сознания (филос.). «Понятие закона есть одна из ступеней познания человеком единства и связи,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Закон ТВ — телевизионный канал «Закон ТВ» Страна …   Википедия

  • Закон — нормативно правовой акт высшего представительного органа государственной власти или самого народа, регулирующий наиболее значимые отношения, воплощающий права и свободы человека, его приоритеты и ценности и обладающий наивысшей юридической силой… …   Элементарные начала общей теории права

  • Закон — 1) необходимое, существенное, устойчивое, повторяющееся отношение между явлениями в природе и обществе. Понятие закон родственно понятию сущности. Существуют три основные группы законов: специфические, или частные (напр., закон сложения скоростей …   Политология. Словарь.

  • закон — Правило, постановление, положение, основание, начало, принцип; вера. Ср. . См. вера, правило.. вменить себе в закон, держать закон, отступать от закона, по закону, предусмотренный законом, принять закон... . Словарь русских синонимов и сходных по …   Словарь синонимов

  • закон —         ЗАКОН (nomos греч.) понятие и термин, исторически возникшие применительно к регуляции общественных отношений и в дальнейшем перенесенные на понимание природы. Генезис понятия 3. в древнегреческой философии был связан с такими… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • ЗАКОН — необходимое, существенное, устойчивое, повторяющееся отношение между явлениями в природе и обществе. Понятие закон родственно понятию сущности. Существуют три основные группы законов: специфические, или частные (напр., закон сложения скоростей в… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЗАКОН — ЗАКОН, а, муж. 1. Не зависящая ни от чьей воли, объективно наличествующая непреложность, заданность, сложившаяся в процессе существования данного явления, его связей и отношений с окружающим миром. Законы природы. Законы движения планет. З.… …   Толковый словарь Ожегова


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»